Вранці поснідали, зібрали свої лахи і поїхали далі. Знову за 4 години легкої дороги (досі не вірю, що це було так легко та безпроблемно) дісталися Мальборка. Це наш прихисток на 3 ночі.
Перед поселенням пообідали в ресторані при готелі. Маленький сімейний готель на декілька номерів на дорозі, проте через дорогу розташований замок Мальборк (Марієнбург). Ми вже були в цьому замку в 2018 році, тоді він дуже нас вразив адже це найбільший цегляний замок в світі з багатою та цікавою історією. Тож вирішили знову його відвідати. Після денного сну сина пішли гуляти містом: пройшлись набережною, походили біля замку, дійшли до центру. Від готелю до замку веде чудовий місточок через річку Ногат.
Біля замку вздовж річки веде дуже гарна набережна з велодоріжкою.
Очевидно, що малий втомився сидіти в автівці, тож почав носитися вулицями, забігати в усі двері, залазити всюди, куди міг потягнутися. Коли наше терпіння дійшло кінця ми повернулися в готель. Така сурова правда мандрівок з дитиною =) Вирішили, що в замок підемо вранці.
Зранку пішли в замок Мальборк. На шляху зустріли Маріанека - бронзового лицаря, офіційного талісмана Мальборка. Виявилося, що перші три лицарі зявилися в 2020 році. Тепер вони зявляються у інших видатних місцях міста також. Він такий гарненький, цей лицар. Але ми не уважні і не побачили би його, якби не один пан, який стояв і з усіх ракурсів фоторграфував лицаря. Чим і привернув нашу увагу.
В касі взяли аудіогід на рідній мові та пішли.
Рухалися по замку в своєму темпі, десь затримуючись, дещо пропускаючи. І це, скажу я вам, набагато краще, ніж ходити з екскурсією.
Син ходив зі мною за ручку, розглядав, питав, щось я йому розповідала. Але години через 3 малий втомився: почав все щупати, бігати, тож довелося його вести на обід та спати. Хоча ми пройшли лише половину замку.
Другу половину вже пробігли бігом на вихід. Чоловіка залишили насолоджуватись замком та тишею.
Після сну пішли в магазин Biedronka. Для мене цей магазин відомий тим, що чехи їздять там закупатися, там дешеві продукти і є українські товари. Мені було дуже цікаво подивитись, що ж воно таке той магазин. Із цікавого для себе побачила львівську каву, деякі цукерки (типу пташиного молока та чорнослива у шоколаді), крупи. Але на нього треба багато часу: продукти стоять впереміш і щоб щось знайти або побачити, то треба все передивлятись. Взяли на вечерю сир кисломолочний та йогурти, бо щось за два дні трохи втомилися від ресторанної їжі. Ну і стандратно перед сном ще трохи погуляли по місту.